Історія організації


Історія профспілкового руху та профспілкової організації комбінату «АЗОВСТАЛЬ»

Як виникали профспілки

Зараз звичними для всіх нас стали поняття 8-ми годинний робочий день, право на оплачуваний лікарняний, відпустка, п’ятиденний робочий тиждень. Але так було не завжди. За всіма цими поняттями стоїть довга боротьба робітників за свої права, а досягли вони всього цього завдяки об’єднанню – в профспілки.

С чього починалися профспілки?

Кінець 18 століття … Англія …

З аграрної країни Англія в цей час перетворюється у велику промислову державу в першу чергу, завдяки винаходу парового двигуна.

Розвивається текстильне виробництво, машинобудування, металургія.

Швидко розвивається промисловість і обслуговуючий сектор надавали безліч нових робочих місць. Але головним джерелом поповнення армії найманих робітників стали зубожілі селяни, які переселялися в міста.

Користуючись напливом маси вмираючих з голоду, розорених селян і ремісників, капіталісти знижували заробітну плату, оплачуючи робочу силу за ціною нижчою за її вартість.

Тривалість робочого дня залежала цілком від волі підприємця. Відрахування і штрафи підстерігали робочого на кожному кроці. За квартиру в хазяйському бараці стягувалася непомірна плата, товари в заводській лавці продавалися втридорога.

Завдяки спрощенню процесів виробництва і застосування машин падає значення кваліфікованої праці, зростає застосування дешевої праці жінок і дітей – найбеззахісної частини робітничого класу. Підприємець примушував дітей до непосильної праці протягом 14, 16 і 18 годин в день. Ця праця калічила та вбивала дітей.

Поява промислового пролетаріату – найважливіший соціальний наслідок промислової революції. Саме цьому класу судилося зіграти найбільшу роль в історії людства – стати на чолі всіх експлуатованих і звільнити людство від усякого гноблення.

Найбільш поширеною формою боротьби робітників проти гніту капіталістичної фабрики було в цей період знищення машин.

У 1779 році працівник ткацької фабрики під Лестером Нед Лудда в нападі люті розтрощив молотком дві панчохов’язальні машини. Лудда обрушив весь свій гнів на беззахисну техніку. Так, почався рух луддистів.

В кінцевому підсумку королівська влада придушила рух найжорсткішим чином. У 1812-му парламент прийняв нову посилену версію закону про покарання за промисловий саботаж – відтепер за знищення машин карали смертю. Близько 60-70 робочих було повішано, набагато більше – відправлені до в’язниці або далекі колонії.

Але робочі винесли з усього цього головний урок. Їх вороги – не машини, а їх власники. Зламавши машину, вони не досягнуть для себе кращого життя. Для поліпшення свого життя потрібно об’єднуватися.

В Англії перші професійні спілки з’явилися в 1792 році у робочих бавовнопрядильної промисловості, потім у ливарників та шахтарів.

І підприємці, і держава, що захищали їх інтереси, спочатку проявляли нетерпимість до профспілок. Для боротьби з ними вводилися спеціальні закони, що забороняли робітничі спілки і вводили кримінальну відповідальність за членство у «змовницьких організаціях».

На сучасному етапі профспілки Англії стали досить впливовим учасником не тільки економічного, але і політичного життя держави.

1932 рік – рік активної фази початку будівництва «Азовсталі». Каменярі, електрики, теслі і електрозварники, монтажники обладнання – всі працювали в ім’я однієї мети. 14-17 липня на профспілкових зборах будівельників і металургів були створені будівельний і заводський комітети профспілок. З цього часу починається історія азовстальської профспілки.

Історія профспілкової організації «Азовсталі» нерозривна з історією комбінату, разом з комбінатом були пережиті всі етапи становлення та розвитку – від початку будівництва до відновлення з післявоєнної розрухи, від періоду другої хвилі будівництва (ККЦ, стан 3600) до впровадження ринкових економічних відносин. Спочатку в сферу турбот профспілки насамперед входили питання організації побуту і соціальної структури азовстальців. Велика увага приділялася створенню житлового фонду, будівництва дитячих садків і шкіл, лікарень і медпунктів, магазинів і їдалень.

Ріс комбінат, міцніла його соціально-оздоровча база. Були побудовані санаторій-профілакторій, дитячий оздоровчий табір, спортивні споруди, до кінця 80-х були побудовані сотні тисяч квадратних метрів житла.

Однак, прийшли нові часи, змінився суспільно-економічний лад, почалася побудова ринкових відносин. Затримки заробітних плат, гіперінфляція, знецінення зарплат – ось реалії того часу. Дефіцит матеріальних цінностей спонукав профспілку займатися забезпеченням трудящих продуктами харчування і одягом, розподілом бартерних товарів.

До часу визначення України як окремої самостійної держави в країні був єдиний Всесоюзний профспілка. У 1990 році профспілковий рух в Україні реформувався, профспілки стали ідентифікувати себе за галузевим принципом. У 1990 році профспілкова організація «Азовсталі» і весь трудовий колектив стає частиною Всеукраїнської галузевої профспілки металургів і гірників України. Центральний офіс в Дніпрі. Керує Профспілкою в даний час – Комишев Сергій Петрович.

До середини 90-х років багато підприємств в країні перестали працювати або перебували на межі зупинки. У 1996 році комбінат «Азовсталь» виявився на межі свого існування. Дуже гостро постало питання його об’єднання з іншим підприємством. Вагоме слово проти цього сказала профспілка.

Поступово життя почало налагоджуватися. Керівництвом комбінату, профспілкою було чимало зроблено в області матеріальної підтримки трудящих: регулярно стала виплачуватися заробітна плата з коефіцієнтом, пенсіонери отримувати додаткову грошову допомогу. Ще з більшим навантаженням заробили оздоровчий табір для дітей, пансіонат, профілакторій, під егідою профспілки запрацювала програма щодо забезпечення трудящих і членів їх сімей санаторно-курортними путівками.

Початок двохтисячних приніс нові віяння в управлінні підприємством. Комбінат стає частиною ХОЛДИНГУ, нове керівництво починає поступове виведення і відмову від непрофільних виробництв і активів – закриття меблевого цеху, цеху сортового скла та ін. Передача об’єктів соцкультпобуту в муніципальне підпорядкування – дитячі сади, Палац культури, манеж і стадіон. Після «розправи» з усім цим господарством на комбінаті з 2007 року активно стали застосовуватися на практиці новомодні аутсорсинг і аутстаффінг – види «позикової праці», що прийшли із заходу, з якими держава і профспілки зіткнулися вперше і тому спочатку не було зрозуміло, що робити? У підрядні і кадрові організації йшли цілі колективи азовстальців. Перед профспілковою організацією на цьому етапі стояла дуже гостре завдання щодо недопущення незаконних звільнень, збереження соціальних гарантій, гарантованих колективним договором, для виведених працівників, збереження їх профспілкового членства та можливості їх захисту.

Зараз азовстальская профспілкова організація залишається впливовим соціальним партнером у взаєминах з адміністрацією комбінату. На профспілковому обліку перебуває понад 10 тисяч працівників комбінату, понад тисячу працівників підрядних організацій, а також непрацюючі пенсіонери-колишні азовстальці. У кожному структурному підрозділі створені цехові профспілкові організації, очолюють які голови цехових профспілкових комітетів.

Вищим органом профспілкової організації є конференція. Делегати конференції обирають профспілковий комітет (зараз у його складі 17 чоловік), голови профкому.

Голова профспілкового комітету – Дорошенко Юрій Володимирович. Заступник голови профкому – Чеботок Олег В’ячеславович.

Сучасні реалії ставлять перед профспілкою нові завдання. Однак головним його завданням і пріоритетом завжди був і залишається захист соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.