Нове явище – культура безпеки

«… Життя священне.

Це найвища цінність, якій підпорядковані всі інші цінності!»

Альберт Ейнштейн.

Тема культури безпеки вперше прозвучала на весь світ після Чорнобильської катастрофи. На міжнародній нараді з розгляду причин і наслідків аварії на ЧАЕС був оприлюднений висновок, що однією з головних причин аварії на атомній станції стала саме низька культура безпеки. Те, що сталося на ЧАЕС, – більшою мірою наслідок системних упущень і помилок в управлінні небезпечним об’єктом.

Нове явище – культура безпеки – викликало жваву дискусію в наукових колах, так як раніше цієї складової сфери охорони праці не надавали такого значення.

Тепер вже існує безліч визначень цього явища, але мені особисто до душі наступне: «Культура безпеки – це система, що включає цінності компанії і кожної людини, поведінку, почуття, традиції, ставлення співробітників, спосіб управління безпекою, які є для працівників нормою».

Примітний той факт, а це вже життєво доведено і не один раз, що культура безпеки буде відрізнятися на різних підприємствах однієї і тієї ж компанії в залежності від того, знаходиться вона в Німеччині, Канаді, Австралії чи в Україні. На кожному підприємстві вона своя, шліфується і визначається роками, традиціями, менталітетом працівників і постійно розвивається.

Існує також багато моделей культури безпеки. Для мене близька і прийнятна саме така, яка складається з трьох елементів, а саме: організаційної складової (процедури, фінанси, комунікації і т.д.), робоче місце і умови роботи співробітника (графік роботи, шкідливі і небезпечні умови, ергономіка та ін.). І, нарешті – індивідуальна, або поведінкова складова, або просто людський фактор (сприйняття, цінності, ставлення і т.д.).

Саме на останній складовій моделі культури безпеки хочеться і зупинитися більш докладно.

Минуло трохи менше половини 2020р. За цей період на комбінаті відбулося вже 3 нещасних випадки. Всі важкі, один зі смертельним результатом. З упевненістю можна сказати, що всі ці випадки – результат, в першу чергу, «роботи» людського фактора. Як часто у нас буває: «Та ми вже так сто разів робили!», «Авось проскочимо, скільки того життя!», «Нічого страшного, поболить, поболить і перестане!» і т.д., і т.д., і т.д. На жаль, наша ментальність влаштована так, що ми часто не замислюємося про наслідки, про відповідальність за себе і оточуючих, про те, що попереду ще маса незакінчених справ. І повірте, ніщо в подальшому не може бути виправдано нестачею часу, кадрів, необхідного інструменту або пристосувань, грошей або ще чого-небудь, коли вже втрачено здоров’я і не дай Бог життя.

Шановні мої колеги, пам’ятайте, що найцінніше у людини – життя, а найцінніше в житті – здоров’я. Перш, ніж що-небудь зробити, подумайте про наслідки, щоб потім не шкодувати про прийняте рішення. Здоров’я всім вам, вашим рідним і близьким.

 

Кармазін Є.Л.,

пом. голови профкому з охорони праці

0