Спільна заявка ЄКП та Європейських Федерацій профспілок з нагоди Всесвітнього дня охорони праці у 2020 році

Спалах COVID-19 показав, наскільки ми вразливі до епідемій та які руйнівні наслідки вони можуть мати для нашого життя, здоров’я, суспільства, економіки.

Він дуже чітко продемонстрував важливість захисту працівників (і всього населення) від захворювань, насамперед на робочих місцях.

Він також показав важливість інвестицій у належну охорону здоров’я, у належні умови праці працівників охорони здоров’я та інших працівників переднього краю, а також необхідність забезпечення належної оплати праці, захисту заробітної плати і робочих місць.

У Всесвітній день охорони праці 28 квітня ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих від коронавірусу. Ми пам’ятаємо про працівників охорони здоров’я та інших працівників, які померли від коронавірусу на роботі. Ніхто не повинен вмирати від роботи!

Медсестри, фельдшери, інший медичний персонал, працівники медичних закладів, включаючи прибиральниць, наражаються на численні професійні ризики – біологічні (наприклад, віруси), хімічні (наприклад, численні канцерогенні речовини, які засовуються під час лікування), фізичні (наприклад, шум, який створюється виробами медичної техніки, випромінення, різні падіння), ергономічні (наприклад, важка робота), психологічні (наприклад, напружена та емоційна робота, змінна робота) та небезпечні ліки.

Чимало інших категорій працівників також дуже хворіють. Працівники з догляду, прибиральники, викладацький персонал, транспортники, працівники магазинів, будівельники, працівники контактних центрів та закладів швидкого харчування, кур’єри та працівники служб доставки – серед тих, хто найбільше ризикує захворіти. Крім того, більшість з них працює на фізично близькій відстані від інших людей, ризикуючи як поширити захворювання, так і захворіти самим. Деякі відряджені працівники та працівники, які працюють в умовах нестабільної зайнятості, живуть та подорожують у безпосередній близькості від своїх колег. Чимало людей також працюють в умовах нестабільної зайнятості, на низькооплачуваній роботі і не можуть взяти лікарняний – тому, що не мають права на оплачуваний лікарняний, або тому, що не можуть собі дозволити, піддаючи себе та інших людей ризику, якщо їх змушують працювати під час хвороби.

Необхідно, щоб усі існуючі закони та угоди, які стосуються охорони здоров’я та безпеки цих працівників, і всіх працівників у цілому, повністю і належним чином виконувались із залученням соціальних партнерів. Також слід перевіряти, чи дозволяють наявні захисні засоби запобігати таким ризикам, як коронавірус. Зрозуміло, що більшість працівників, зокрема працівників охорони здоров’я, не мають належних засобів індивідуального захисту. Інвестиції в обладнання для забезпечення охорони і безпеки праці, діалог на робочих місцях та дебати щодо впровадження заходів з охорони та безпеки праці потребують активізації.

Охорона здоров’я доведена коронавірусом до абсолютної межі. Здатність охорони здоров’я долати коронавірусну кризу підірвали нестача персоналу, неадекватна інфраструктура та бюджет. ОЕСР наголосила на важливості видатків на охорону здоров’я та інвестицій у неї у своїй нещодавній доповіді, присвяченій реагуванню на вірус. Профспілки вимагають збільшення інвестицій в охорону здоров’я не лише під час кризи, а й після неї, щоб посилити її здатність боротися з поточною та іншими надзвичайними ситуаціями.

Коронавірусна криза спонукала до тимчасових заходів із поширення схем оплати праці та захисту доходів на працівників, які, як правило, не мали права на оплачувані лікарняні та інші види захисту –самозайнятих та платформених працівників.

Це говорить про існування довгострокової проблеми, яку потрібно вирішувати: всі працівники повинні мати оплачувані лікарняні, допомогу по безробіттю, а їхні заробітні плати мають бути належним чином захищені. І це так само стосується охорони та безпеки праці у сфері  їх трудової діяльності.

ЄКП, ЄВРОПЕЙСЬКІ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК

 

0