Нещодавно на адресу голови ФПУ Г.Осового надійшла відповідь від голови Комітету Верховної Ради України Г.Третьякової на Заяву делегатів VIII З’їзду ФПУ «Припинити наступ на трудові права працівників та профспілок».

На викладену у Заяві обґрунтовану позицію делегатів з՚їзду щодо антисоціальних законодавчих ініціатив владної «монобільшості», Г.Третьякова пропонує до уваги 4 мільйонів найманих працівників цинічну відписку: «Вкотре відзначаємо, що питання оновлення трудового законодавства України було і залишається одним з пріоритетів діяльності Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів». Наголошуємо, що профспілки ніколи не висловлювались проти оновлення законодавства, але воно має відбуватись з урахуванням думки громадськості і профспілок.

А далі йде перелік вказаних у Заяві законопроєктів та наводиться хронологія рекомендацій Верховній Раді включити їх до порядку денного чергових сесій. При цьому пропозиції та  зауваження профспілок в цих законопроєктах не враховано.

І наостанок, віртуозно знехтувавши у своєму листі правами працівників, голова Комітету урочисто наголошує на правах народних депутатів: «Одночасно повідомляємо, що надіслана Вами інформація доведена до відома народних депутатів України – членів Комітету, які відповідно до статті 93 Конституції України мають право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України». Зразу ж слід зазначити, що своєю «законотворчістю» представники влади неодноразово  порушили як основні гарантії Конституції України, так і положення конвенцій Міжнародної організації праці.

Свою думку з приводу абсолютного ігнорування владою протягом двох останніх років позиції профспілок висловив голова Профспілки металургів і гірників України О. Рябко: «Монобільшість» влади робить зухвалу спробу легалізувати у нашій країні найгірші форми експлуатації найманих працівників. Звісно, що спершу їм необхідно зруйнувати чинну систему регулювання трудових відносин, а потім - профспілки, які організовано та солідарно протистоять цим намірам влади.

Яке ж «оновлення» нам пропонують?

Наприклад, законопроєкти №5371, №5388 та №4303 під сумнівною вивіскою спрощення і дерегуляції  трудових відносин відкривають широкі можливості для безконтрольної експлуатації найманих працівників, №2681 – позбавляє профспілки повноважень  сторони соціального діалогу та створення первинних організацій на підприємствах, скасовує фінансування культурно-масової, фізкультурно-оздоровчої роботи, №5054-1 – відсторонює профспілки від правозахисної функції, №3115 – позбавляє профспілки та роботодавців права здійснювати управління Фондом соціального страхування на випадок безробіття, №3663 – пропонує ліквідувати Фонд соціального страхування і покласти здійснення його функцій на Пенсійний Фонд України.

Безвідповідальне  ставлення з боку розробників, а саме  Мінекономіки, відчувається і до законопроєкту «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі». Профспілкова сторона звернула увагу на такий неймовірний факт: автори законопроєкту в розділі «Прикінцеві положення» пропонують главу ХІ «Охорона праці» КЗпП зовсім вилучити, а також скасувати всі Нормативно-правові акти з охорони праці, яких на сьогоднішній день налічується близько 470. Тобто, при відсутності нормативно-правових актів, кожний роботодавець може організовувати роботу на свій розсуд. Отже, в охороні праці нам також пропонують «спрощення». Але ми наголошуємо, що в цій сфері йдеться не лише про фінанси, а про найдорожче – здоров’я та життя працівника.

Якщо хтось захоче звинуватити профспілки в консервативності та в небажанні  змін, то має знати нашу офіційну позицію. Всі профспілки нашої країни, а в їх числі і ПМГУ, виступають за реформування трудових відносин шляхом прийняття комплексного і кодифікованого документу – Трудового кодексу України, узгодженого на платформі Національної тристоронньої соціально-економічної ради. До речі, нова влада так і не спромоглась розпочати роботу цього важливого органу національного рівня, чого активно вимагають профспілки та соціально орієнтовані організації роботодавців.

Поки що «монобільшість» нас не чує. Тому ми невпинно реагуємо на спроби узаконити порушення прав людини праці. Бо найголовніше наше статутне завдання – боротися за гідну працю та гідне життя громадян України.