Гірничо-металургійна галузь була одним з ключових рушіїв економіки України за мирних часів. Зараз, під час війни, її підприємства мають активно працювати, максимально задовольняючи потреби фронту продукцією вітчизняного виробництва. У майбутньому ж, після нашої перемоги, саме ГМК стане підґрунтям великого відновлення країни – як в інфраструктурному, так і в фінансово-господарському розрізі. 

Це правильний сценарій, але щоб його реалізувати, мало одного бажання. Наразі через цілу низку несприятливих чинників (таких, як втрата значної кількості виробничих потужностей на сході, логістичні проблеми, складнощі з постачанням сировини, блокада морських портів, фактична відсутність внутрішнього ринку та інші), галузь перебуває в критичному стані. Щоб втриматися на плаву, їй необхідні цілеспрямоване стратегічне планування та державна підтримка. Про це йшла мова на VII пленумі Профспілки металургів і гірників України, який нещодавно відбувся у місті Дніпрі. 

Розуміючи складність ситуації та зважаючи на те, що її наслідки повною мірою лягають на плечі трудівників, Профспілка звернулася до соціальних партнерів на вищому рівні з пропозицією розпочати предметний діалог для розробки і термінового вжиття заходів щодо недопущення зупинки національного ГМК. 

Листи з відповідним закликом відправлено голові Федерації металургів України Сергію Біленькому, очільнику Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолію Кінаху, керівнику Апарату Ради національної безпеки і оборони Сергію Гербеді, а також голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку і Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю. 

За підтримки роботодавців та конструктивної позиції влади гострі проблеми гірничо-металургійного сектору мають бути обговорені на розширеному засіданні Кабміну, із запрошенням представників галузевих підприємств. Зокрема. У його межах доцільно розглянути перспективні шляхи збереження та відновлення ефективної роботи ГМК, запропоновані профспілковими експертами. Серед них: 

– стимулювання збільшення споживання металопродукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку шляхом надання державних замовлень; 

– розв’язання проблем логістики та встановлення справедливих економічно обґрунтованих тарифів на перевезення металопродукції; 

– сприяння поверненню тимчасово переміщених, зокрема й за меж України, громадян, у тому числі кваліфікованих фахівців, за допомогою вироблення політики високих професійних стандартів, підвищення безпеки праці, встановлення обґрунтованих норм оплати праці, які забезпечуватимуть відновлення робочої сили та соціальний захист працівників; 

– програма адаптації трудових колективів підприємств ГМК до роботи в умовах впровадження інноваційних технологій і переорієнтування наявних виробничих потужностей на виготовлення продукції оборонного призначення, та інші.